Вы на странице: ГлавнаяМедитация

Частина 1 коментаря до сутри 3.4 "Йога-сутр" Патанджалі

у перекладі з санскриту та з коментарем Василя Вернигори


3.4. Три (traya, тобто дхарана, дг'яна і самадхі) взяті всі разом/завершені (ekatra) [дають (дозволяють здобути можливість отримувати)] ясновидяче прозріння (saṁyama, сам'яма) [в сутність будь-якого об'єкта].

 

Тлумачення сутри 3.4 у контексті аспектів сукупної практики самадхі

Хоча в нинішній редакції "Йога-сутр" (з її нелогічним розміщенням пратьяхари – п'ятої частини/щабля з восьми – наприкінці другої глави з чотирьох замість її очікуваного розміщення на початку третьої глави, тобто після перетину "екватора" тексту) слово "три" ймовірно вказує на дхарану, дг'яну і самадхі з сутр 3.1-3, проте, в контексті очевидного розуміння суті практики самадхі як такої, що складається з сукупного застосування аспектів пратьяхари-сампраджняти, дхарани-екаграти і дг'яни-смріті, а також з урахуванням того, що в нинішній редакції даної сутри ці "три" чомусь не названі прямо, можна висловити обережне припущення, що в початковій редакції даної сутри 3.4 цього древнього тексту мова могла йти саме про ці три аспекти практики самадхі – пратьяхари, дхарани та дг'яни.

Окремо можна відзначити, що практично все значеннєве (смислове) наповнення тексту сутри 3.3 є повторенням частини тексту більш ранньої сутри 1.43:

1.43. smṛtipariśuddhau svarūpa-śūnya-iva-artha-mātra-nirbhāsā nirvitarkā.

3.3. tadeva-artha-mātra-nirbhāsaṁ svarūpa-śūnyam-iva samādhiḥ.

За правилами сандхі (злиття літер) словосполучення "śūnya-iva" (शून्य इव) у сутрі 1.43 записується як "śūnyeva" (शून्येव). Сандхі – це фонологічні правила, що описують зміни звуків, що відбуваються при зустрічі слів або морфем, які зазвичай використовуються для того, щоб зробити вимову більш мелодійною, плавною і легкою для декламації.

Сутра 3.3 відрізняється від сутри 1.43 лише додатковими словами ("підведенням" і "висновком"): "Саме (eva) той (tad) [стан]... [і є] самадхі (samādhi)". Сама сутра 1.43 з її безперечним буддійським забарвленням буде докладно розглянута пізніше.

Таким чином, сутра 3.3 не приносить будь-якого нового сенсу в порівнянні з сутрою 1.43. Це дозволяє зробити обережне припущення, що, виходячи також і з згаданої раніше нелогічності опису пратьяхари ще до "екватора" тексту "Йога-сутр", сутра 3.3 могла бути вставлена ​​в текст одним із "співавторів" вже після того, як сутра 3.4 була записана у своєму нинішньому вигляді. Наприклад, це могло бути зроблено в той час, коли до тексту було додано опис восьмичастинної йоги, і потрібно було явно позначити частину/ступінь самадхі відразу після частини/ступеня дг'яни. При цьому власне "дг'яна", як уже було сказано в коментарі до сутри 3.2, цілком може трактуватися як сторожове зусилля "пам'ятання"-смріті з буддійської практики самадхі/шаматхи, а не як окремий ступінь практики.

Таке припущення може служити ще одним підтвердженням того, що слово "три" в сутрі 3.4 відноситься до пратьяхари/сампраджняти, дхарани/екаграти і дг'яни/смріті (а не до дхарани, дг'яни і самадхі), які всі разом становлять єдину (ekatra) практику самадхі/шаматхи, успішне завершення якої, тобто розвинена надсвідомість, і дозволяє застосовувати ясновидіння та інші надздібності ("сам'яма"), властиві надсвідомості. Дане трактування походження слова "сам'яма" буде наведено пізніше.

Враховуючи очевидну проблему в розумінні багатьма сучасними буддистами суті віпаш'яни Будди, коли теоретики буддизму ще за часів Асанги (4-е століття) і Буддхагхоші (5-е століття) почали спотворено тлумачити це ясновидяче прозріння як всього лише розмірковування на рівні ума (і таке ставлення до розуміння суті віпаш'яни є поширеним у буддизмі і зараз), важко було очікувати інший підхід до сам'ями/віпаш'яни у йогінів часів написання "Йога-сутр" і, що особливо важливо в даному випадку, часів дописування початкових сутр її третьої глави. Індійські йогіни на той час жили серед численних буддистів на території Індостану.

Тим не менш, відсутність у тексті "Йога-сутр" буквального опису можливої (нехай і помилкової) ​​практики сам'ями у якості розмірковувань служить важливим доказом того, що третя глава "Йога-сутр" була написана і остаточно відредагована ще до появи і поширення спотвореного тлумачення віпаш'яни в буддизмі. Це дозволяє зробити висновок про те, що "Йога-сутри" були записані в даній редакції не пізніше 4-го (або максимум 5-го) століття.

Тим не менш, автор сутр 3.3-4 в редакції, що дійшла до нас, все ж відчував ті ж труднощі з їх формулюванням, що і буддисти з тлумаченням суті тієї ясновидячої віпаш'яни, про яку говорив Будда, і яка була абсолютно недоступною для тих, хто не реалізував вчення Будди на практиці. Після очевидного додавання сутри 3.3 в процесі впровадження в текст "Йога-сутр" концепції восьмичастинної йоги, співавтор розглядуваного стародавнього йогівського тексту, судячи з вкрай помітної лакуни в даному місці тексту, не зміг сформулювати зрозумілий зв'язуючий опис і обгрунтування того, що саме дає неймовірну можливість перейти від практики самадхі до виконання ясновидячої сам'ями.

У буддизмі перехід до спотвореного розуміння суті віпаш'яни був викликаний засиллям вчених-теоретиків у монастирях за практично повної відсутності реалізованих практиків у період поступового занепаду буддизму протягом V-VIII століть. Швидше за все, такий провал в тексті "Йога-сутр", тобто відсутність опису зв'язуючого переходу від практики самадхі все ще звичайною людиною до застосування/виконання сам'ями (ясновидіння) святим, викликаний тією самою причиною.

Хоча в більш ранніх сутрах 2.49-52 (про пранаяму) зроблено спробу подати обґрунтування та опис "технологічного процесу" такого переходу від ума-манаса до розвиненої надсвідомості, вона затінюється з двох причин. Перша з них – це чергове явне порушення послідовності викладу етапів практики, коли опис посилення потоку прани і сяйва-пракаші наводиться ще до опису пратьяхари і дхарани, не кажучи вже про дг'яну і самадхі (і це не рахуючи ще одного порушення послідовності там же, пов'язаного з сутрами 2.45-48). Через це сутри 2.49-52 не сприймаються як пояснення переходу від сутри 3.3 до сутр 3.4-5.

Друга причина – це спотворення розуміння суті самої пранаями, яка, на відміну від змісту сутр 2.49-52, які все ж таки дійшли до нас, тепер трактується як різноманітні дихальні вправи, а не як потік прани (кундаліні) протягом безперервної 3-годинної належної практики самадхі, що і становить значення слова "пранаяма", яке буде роз'яснено пізніше під час розгляду цих сутр.

Швидше за все, сутра 3.4 спочатку описувала саме сукупну (ekatra, "всі разом становлять єдину") практику пратьяхари/сампраджняти, дхарани/екаграти та дг'яни/смріті. Наявність слова "екатра" і відсутність слів "завершена практика [самадхі]" або "тривала [багатомісячна або багаторічна] практика [самадхі]" (яка необхідна для появи можливості ясновидячого прозріння/застосування сам'ями) в сутрі 3.4 є підтвердженням саме цієї версії її тлумачення.

Але нерозуміння того, як саме практика самадхі дозволяє перейти до ясновидячого прозріння і надздібностей, описаних пізніше в третій главі, призвело до редагування сутри 3.4 та її запису в її нинішній редакції, що й забезпечило бодай якесь "йогівське" пояснення появи в тексті терміна "сам'яма", запозиченого, як буде показано пізніше, з буддизму.

Можливо, що у початковій версії "Йога-сутр" у сутрі 3.4 замість слова "сам'яма" використовувалося слово "самадхі", і тоді вона виглядає цілком логічною та послідовною. Потім слідувала сутра 3.5 в тій же редакції, що і зараз, але, в такому випадку, слово "цим (tad)" з сутри 3.5 тоді логічно відноситься вже до самадхі, а не до сам'ями. Саме завершена практика самадхі дозволяє набути неймовірну мудрість-праджню, яка стає доступною для того, хто розвинув надсвідомість.

Можлива заміна "співавтором" сутри 3.4 слова "самадхі" на слово "сам'яма" – фактичний еквівалент буддійської віпаш'яни – може пояснюватися тим, що вже в той час в тому ж буддизмі, який співіснував пліч-о-пліч з індійською йогою, почали з'являтися уявлення теоретиків буддизму про те, що шаматха і віпаш'яна – це дві рівновеликі концепції, які нібито "йдуть пліч-о-пліч", як про це часто говорять буддисти зараз. Але "пліч-о-пліч" вони пішли тільки після спотвореного тлумачення ясновидячої віпаш'яни Будди у вигляді логічних роздумів, коли такий мислитель все ще перебуває на рівні ума-манаса (через відсутність розвинених надментальних структур надсвідомості). Слід окремо відзначити, що ніде в Палійському каноні немає згадок про практику віпаш'яни (на санскриті; "віпассана" на палі) як такої, у той час як вимога практики шаматхи (на санскриті; "саматха" на палі) та входження в джхани повторюється безліч разів у проповідях Будди. Саме практика шаматхи і досягнення джхан становить методологічну суть вчення Будди, яке ставить за мету розвиток надсвідомості. Тільки досягнення четвертої джхани, тобто досягнення архатства, дозволяє почати застосовувати віпаш'яну. І тільки після цього шаматха і віпаш'яна зможуть "йти пліч-о-пліч" у процесі досягнення арупа-аятан. Але це вже рівень святих чудотворців.

Слід зазначити, що слово "сам'яма" після своєї першої появи в сутрі 3.4 наступного разу з'являється вже тільки в сутрі 3.16, і це ще одне очевидне порушення послідовності викладу, що вказує на численні етапи редагування тексту "Йога-сутр" через втручання співавторів. Це порушення може пояснюватися як додаванням слова "сам'яма" (замість віддаленого при цьому слова "самадхі") до сутри 3.4, так і пізнішим додаванням сутр 3.6-15.

Що особливо цікаво, у всіх тих сутрах третьої глави (починаючи з сутри 3.16), в яких використовується слово "сам'яма", його можна тлумачити як "позамежне/надмирське знання" або "надздатність, отримана в результаті використання надмирського знання". І тоді слово "сам'яма" означає ті чи інші різновиди праджні, будучи продовженням сутри 3.5 (у якій слово "сам'яма" не згадується), а не 3.4 (у якій зараз згадується слово "сам'яма").

Як би там не було, суть сутри 3.4 від усього вищесказаного не змінюється, оскільки практика самадхі в будь-якому випадку включає три попередні частини восьмичастинної йоги.

Далі


     Переклад "Йога-сутр" з санскриту та коментарі: Василь Вернигора, 2025 р.

     Повна версія книги "Істинна практична суть «Йога-сутр» Патанджалі" з усіма коментарями та роз'ясненнями доступна в електронній формі та в паперовій.

     Поради та відповіді на запитання з практики медитації: https://www.patreon.com/vas108.

     Переклад "Йога-сутр" на англійську з послівним оригінальним санскритським текстом у романському записі: https://www.amazon.com/dp/B0G6GT6M8B.