Сутра 1.43 "Йога-сутр" Патанджалі

у перекладі та з коментарем Василя Вернигори

   Далі буде наведено переклад сутри 1.43, зроблений з урахуванням її поширеного тлумачення. Потім буде проведено докладний аналіз цієї сутри, після чого буде наведено більш докладний, очевидний та логічний варіант її перекладу.

   1.43. Після повного "вичіщення" (pariśuddhau) смріті (smṛti) [виникає] нірвітарка (nirvitarkā) – стан ума, в якому висвічується (nirbhāsā) тільки (mātra) об'єкт (artha; або його значення), і який (тобто стан ума) здається (iva; "начебто") позбавленим (śūnyā) власної (sva) форми (rūpa).

   Слово "нірвітарка" ("nirvitarkā") коментатори вважають за краще тлумачити як "нірвітарка-самадхі", але це питання буде розглянуте пізніше.

   Слово "артха" (artha) має різні значення, у тому числі "об'єкт" та "значення [об'єкта]".

   При перекладі цієї сутри санскритське слово "smṛti" зазвичай тлумачиться як "пам'ять" з використанням одного з буквальних словникових значень цього слова. Але в буддизмі це слово також позначає і сторожове зусилля при практиці самадхі – "пам'ятання" про неприпустимість появи відволікань (думок та інших відволікань) та утопання ума.

   Сторожове зусилля "смріті" стає непотрібним при вході в другу та наступні рупа-дг'яни, оскільки вольовий контроль і якість самадхі, натренованого тривалою практикою, вже стають набагато кращими. А при підвищенні чистоти самадхі вже самі ці сторожові зусилля смріті (і сампраджняти) стають помітними заважаючими факторами, що погіршують односпрямованість зібраності ума. Саме ступінь односпрямованості ума і визначає чистоту ума, який у цьому стані перетворюється на "прозорий кристал" (див. сутру 1.41). Чим вище ступінь односпрямованості ума, тобто його зібраності та ясності (відсутності утопання ума), тим більше посилюватиметься потік енергії кундаліні, який і забезпечує трансформацію свідомості ("прояснює" її) до рівня надсвідомості.

   Важливо, що у цій сутрі йдеться про "вичіщення" ("повне очищення", "зникнення") смріті, а не про його відсутність з самого початку. Сторожові зусилля "смріті" і "сампраджняти" стають менш напруженими та менш актуальними поступово, а не обрубуються миттєво в певний момент практики. Згодом утримання ума односпрямованим стає дедалі легшим і природнішим заняттям для медитатора, і тому сторожові зусилля виявляються усе менш і менш затребуваними. Вони стають настільки незначними, що це дозволяє говорити про те, що в другій дг'яні і далі вони практично зникають.

   Окремо можна розглянути слово "nirvitarkā". Воно утворено зі слова "vitarkā" та приставки "nir", яка надає первісному слову значення "без", "подалі від" або "поза". В даний час слово "vitarkā" означає "варіанти, альтернативи або знання, що вимагають подальшого роз'яснення". Це практично те саме значення, що й у сучасного словникового значення слова "vitarka", яке використовується для позначення одного з п'яти аспектів першої рупа-дг'яни.

   В даний час слова "вітарка" і "нірвітарка" вже перетворилися на самостійні назви, що позначають певні особливі назви окремих аспектів або відмітних ознак певних етапів практики самадхі. При цьому слово "вітарка" вже втратило те своє значення, яке в нього було за часів Будди. Далі це питання буде розглянуто докладніше.

   Аналіз текстів Палійського канону дозволяє зробити висновок, що значення слова "vitarka" було спотворено поколіннями теоретиків йоги та буддизму. За часів Будди, тобто 2500 років тому, значення слова "вітарка" (vitarka) збігалося з нинішнім значенням слова "смріті" (smṛti) у якості сторожового зусилля в буддизмі (так само як і значення слова "вічара" тоді збігалося з нинішнім значенням слова "сампраджнята"), оскільки вони обоє означали сторожове зусилля "пам'ятання" про необхідність недопущення відволікань і утопання ума під час практики самадхі, обидва були присутні в першій рупа-дг'яні, і обидва пропадали в наступних рупа-дг'янах. Приблизно в III-V століттях слово "вітарка" почало набувати свого нового значення "обдумування", "прикладна думка", "дискурс", "дослідження" (до речі, тим самим наближаючись до значення санскритського слова "тарка"). До теперішнього часу цей дрейф значення слова "вітарка" вже виглядає завершеним. Далі буде наведено його докладний розбір.

   Термінами "вітарка" та "вічара" описуються два з п'яти аспектів першої рупа-дг'яни буддизму, і серед буддистів не припиняються суперечки про їх значення.

   Санскритське слово "вітарка" (वितर्क, vitarka) утворене приставкою "ві-" і іменником "тарка", що означає "міркування", "дослідження", "мислення".

   Санскритське слово "вічара" (विचार, vicāra) утворене приставкою "ві-" і іменником "чара", що означає "рух", "відхилення", "блукання", "отримання знання" та ін.

   Приставка "ві" надає спрямованість у сторони від сенсу вихідного (початкового) слова, "до знищення" (цитата з підручника санскриту Медведьєва П. П.), а також має значення розподілу, поділу. Крім того, така приставка може переносити значення нового слова на більш витончений – екзистенційний чи фундаментальний – ступінь, аналогічний додаванню ще одного виміру (тобто ортогональність) до вихідного значення, а також надавати рекурсивний чи трансцендентний зміст новому слову. Наприклад, у разі слова "віджняна" значення "знання" вихідного слова "джняна" змінюється на "свідомість", "усвідомлення", позначаючи новий рівень, для якого знання виступає лише як об'єкт. Тому цілком можливо, що основним значенням слова "вітарка" за часів Будди було "намір", "рішучість", "пам'ятання" тощо.

   Також можливо, що слово "вітарка" за часів Будди могло означати "не-мислення", "вольове припинення потоку думок", "стеження за невиникненням думок", а "вічара" – "не-блукання", "припинення блукання", "зібраність" (у відносно грубуватій формі в першій дг'яні, на відміну від наступних).

   Серед сучасних значень санскритського слова "вітарка" є "думки", "увага" та інші. Через це багато буддологів схиляються до версії, що в першій дг'яні є думки, і що вони навіть мало не становлять основу першої дг'яни. Наприклад, буддолог В. П. Андросов у своїй монографії "Індо-тибетський буддизм. Енциклопедичний словник" на сторінці 44 пише: "Буддійська ж перша дг'яна є практикою перебування в радості та насолоді, що супроводжуються роздумами, дослідженням причин і помислів". Тим не менш, В. П. Андросов є чи не єдиним буддологом, який, незважаючи на тиск наукового середовища, заявив про те, що Будда та архати творили чудеса. Відповідно до Тіпітаки, Будда здійснив 3500 чудес.

   Версію про нібито наявність думок у першій дг'яні можна заперечити наступним чином. Якби малися на увазі саме думки і міркування, то приставки "ві-" у слові "вітарка" в описі першої дг'яни не було б, так як у подібному випадку в обох слів – "тарка" і "вітарка" – виходить однакове значення. Ця приставка цілком може змінювати зміст слова до "пам'ятання", "пильного усвідомлення" та "наміру", що є важливими аспектами шаматхи/самадхі.

   Цілком можливо, що сенс цього слова згодом змінився у бік примітивізації, зокрема враховуючи і те, що перші 3-4 століття вчення Будди та його учнів передавалося лише в усній традиції. Вже тоді воно встигло розділитися на 18 гілок хінаяни (з тих, про які хоч щось відомо), з яких до нас дійшла тільки одна гілка – тхеравада ("вчення старців").

   Судячи з усього, за часів Будди значення слів "вітарка" і "вічара" відповідали сучасним значенням слів "смріті" та "сампраджнята", які використовуються в буддизмі махаяни в даний час для опису схожих за своїм знаходженням і призначенням аспектів шаматхи.

   Наприклад, вітарка і вічара зникають після досягнення першої рупа-дг'яни, так само як і порівняно грубі "сторожові" зусилля під назвою "смріті" і "сампраджнята" також вже не потрібні після того, як шаматха вважається досягнутою, тобто коли її тривалість доведена як мінімум до 3 годин. Тоді перебування в стані шаматхи з утримуванням односпрямованості ума стає настільки природним і невимушеним, що медитатор може перебувати в цьому стані просто за своїм бажанням, без докладання якихось особливих "сторожових" зусиль. При цьому подібна тривалість "досягнутої" шаматхи досить тісно ув'язується в буддизмі зі швидким входженням після цього в першу рупа-дг'яну.

   Слід окремо відзначити, що в стані самадхі/шаматхи немає і не може бути жодних думок, оскільки вони, поряд зі змінами фокусу ума та утопанням ума (послабленням або втратою зібраності ума) є відволіканнями ума. При цьому рупа-дг'яни – це не якісь особливі стани ума, начебто існуючі окремо від практики самадхі/шаматхи, а лише послідовні етапи, які нанизуються на практику шаматхи як перлини на нитку. Тому всі вимоги практики шаматхи дотримуються і при досягненні рупа-дг'ян.

   У сутрі 1.43 прямо йдеться про те, що зникнення смріті відбувається одночасно з усуненням вітарки.

   Нинішні тлумачі цієї сутри вважають за краще не перекладати слово "nirvitarkā", а виводити з нього якусь окрему назву "нірвітарка-самадхі". Але якщо допустити буддійський вплив при написанні цієї сутри в ті часи і перекласти всі терміни, то буквальне трактування цієї сутри виглядає так:

   1.43. smṛtipariśuddhau svarūpaśūnyevārthamātranirbhāsā nirvitarkā.

   1.43. [Етап] припинення (nir-) приборкання/контролю за виникненням (-vi-) думок (-tarkā) [відповідає] повному звільненню (pari-śuddhau) від [необхідності утримування сторожового зусилля] пам'ятання (smṛti) [про необхідність недопущення відволікань та утопання ума, і тоді] висвітлюється (nirbhāsā) тільки (mātra; тобто всією повнотою ума, тобто односпрямовано) об'єкт (artha) [медитації]; [такий стан ума] начебто (iva) позбавлений (śūnyā) власної (sva) форми (rūpa).

   Швидше за все, ця сутра була написана в той час, коли слово "нірвітарка" перетворилося у свідомості йогів і буддистів у самостійний термін та назву етапу практики, який перестав асоціюватися насамперед із буквальним значенням цього слова. Це схоже на те, як будду Гаутаму стали називати Буддою, і тепер для буддистів він будда Будда.

   Слово "артха" в даній сутрі може позначати як об'єкт (або його образ, що зображується в умі), так і "значення" образу або певну концепцію, яка може мати на увазі і позбавлену форми або конкретного об'єкта медитацію на природу ума, тобто відстеження все більш тонких відволікань ума з метою їх усунення для забезпечення все більшої чистоти та ясності ума.

   Іншими словами, тепер об'єкт (або завдання сеансу медитації) утримується в умі максимально цільно, оскільки забезпечується максимально досяжна односпрямованість ума зважаючи на позбавлення "фонового" витоку частини усвідомленості ума на забезпечення сторожового зусилля смріті – пам'ятання про необхідність недопущення відволікань ума.

   Слова "ніби позбавлений власної форми" також можуть вказувати на те, що тепер завдання медитації, і в першу чергу йдеться про медитацію на природу ума, не вимагає приділення їй помітної окремої уваги частини "обчислювальних потужностей" ума. Це також сприяє досягненню максимально досяжної односпрямованості "пустотного" (незашумленого) ума, що, у свою чергу, забезпечує мету практики самадхі – посилення потоку кундаліні, що веде до прискорення розвитку надментальних структур надсвідомості. Ця фраза "ніби позбавлений своєї форми" також розглядалася раніше при огляді сутри 3.3.

   Таке тлумачення цієї сутри вказує на те, що в ній йдеться про входження в стан свідомості, який відповідає другій рупа-дг'яні буддизму. Також це дозволяє припустити, що в попередній сутрі 1.42, в якій наводиться термін "са-вітарка" ("з вітаркою"), йдеться про першу рупа-дг'яну, а в сутрі 1.41 йдеться про "досягнуту" 3-годинну шаматху.

   За будь-якого варіанта тлумачення цієї сутри вона виглядає непослідовною в контексті значення сутри 1.18, в якій йдеться про досягнення арупа-аятан, що має місце вже після досягнення всіх чотирьох руп-дг'ян. Це дозволяє зробити висновок, що ці два фрагменти "Йога-сутр", один із яких починається із сутри 1.17, а інший – із сутри 1.42, були написані різними людьми. Також опис усієї практики самадхі ще раз починається заново наприкінці другої глави і продовжується на самому початку третьої.

     Переклад "Йога-сутр" з санскриту та коментарі: Василь Вернигора, 2025 р.

     Повна версія книги "Істинна практична суть «Йога-сутр» Патанджалі" з усіма коментарями та роз'ясненнями доступна в електронній формі та в паперовій.

     Поради та відповіді на запитання з практики медитації: https://www.patreon.com/vas108.

     Переклад "Йога-сутр" на англійську з послівним оригінальним санскритським текстом у романському записі: https://www.amazon.com/dp/B0G6GT6M8B.