Сутра 1.41 з опису суті пранаями в практиці самадхі
у сутрах 2.49-53 та 1.41 "Йога-сутр" Патанджалі
у перекладі з санскриту та з коментарем Василя Вернигори

   Сутра 2.53 буде розглянута трохи пізніше, а в даному контексті також слід розглянути сутру 1.41, в якій наводиться цікаве порівняння ума в стані самадхі з прозорим кристалом.

   1.41. При затиханні (kṣīṇa) хвилювання ума (vṛtteḥ) він досягає стійкості (abhijātasya; "ушляхетнюється") [і стає] подібним (iva) [прозорому] дорогоцінному каменю/кристалу (maṇe), [набуваючи здатність приймати форму/кольор або] того, хто пізнає (grahaṇa), або акта/інструменту пізнання (grahaṇa), або об'єкта пізнання (grāhya/grāhyeṣu) [при фокусуванні на них]. [Цей] акт прийняття кольору/природи/форми будь-якої відповідної реальності (tad-stha-tad-añjanatā) [за допомогою цього ума без хвилювань, подібного до прозорого кристала, відомий як] самапатті (samāpatti).

   Термін "самапатті" – це синонім самадхі, рупа-дг'ян та арупа-аятан залежно від контексту, і він буде розглянутий пізніше.

   Інший переклад цієї сутри: "Коли хвилювання ума усунуті, ум стає подібним до прозорого кристала і набуває здатності приймати форму (розпізнавати) або пізнаючого, або акта пізнання, або об'єкта пізнання". Вираз "приймати форму" тут можна порівняти з формуванням достовірного зображення на сітківці ока за умови незамутненості кришталика, його правильного фокусування ("зібраності") та прозорості водянистої вологи та склоподібного тіла ока.

   Іншими словами, коли хвилювання в багатовимірній структурі ума-манаса з його миготінням думок та інших відволікань заспокоюються, він із "маси піщинок", які не здатні пропускати світло сонця, перетворюється/"переплавляється" (практикою самадхі/самапатті) у "прозоре скло". У такому стані самадхі ум більше не затьмарює сяйво надсвідомості/Атмана. Такий стан ума в самадхі можна порівняти з однорідним кристалом лазера, який перестає послаблювати світло, що проходить через нього, що дозволяє виконувати лазерне накачування. Або ж такий стан ума самадхі можна порівняти з досягненням ефекту надпровідності провідника при такому зниженні температури, коли припиняються хаотичні теплові коливання-врітті атомів провідника, що перешкоджають вільному руху електронів. Також такий стан ума в самадхі можна порівняти з напівпровідниковою матрицею тепловізора, охолодження якої дозволяє знизити теплові шуми-врітті її атомів настільки, що вона стає здатною реєструвати ледь уловиме теплове випромінювання далеких об'єктів.

   При виході зі стану самадхі цей "прозорий кристал" ума починає розбиватися і дробитися з кожним новим відволіканням (думки і зміни фокусу ума) і тьмяніти через появу утопання ума (втрату зібраності), перетворюючись на подобу калейдоскопа і все більше втрачаючи при цьому свою здатність передавати через себе світло надсвідомості/Атмана без спотворень..

   Звичайно, сутра 1.41 була б доречнішою поруч із сутрою 2.52. Але, як було зазначено раніше, текст "Йога-сутр" явно дописувався і переписувався кількома редакторами-"співавторами", і тому схожі чи відповідні одна одній сутри виявилися розкиданими у різних місцях тексту "Йога-сутр".

   Окремо можна відзначити, що в сутрі 1.41, а також у сутрах 1.42 і 2.47 також наводиться термін "самапатті". При цьому сутри 1.43-44 та 1.46-48 так чи інакше посилаються на термін "самапатті" із сутри 1.42.

   Хоча лексема "самапатті" може вважатися більш пов'язаною з буддизмом, ніж з індійською йогою, проте, в умовах взаємопроникнення вчень йоги та буддизму, а також використання індійськими йогінами і буддистами на території Індостану одних і тих же місцевих мов (і в першу чергу тут йдеться про санскрит і його похідні, особливо на півночі Індостану), ця лексема використовувалася в Індії представниками різних вчень, які описували специфічні стани свідомості, що ведуть до надсвідомості.

   У ранніх буддійських текстах слово "самапатті" (samāpatti) – "правильне (samyag) набуття (āpatti)", а також "зібраний/складений рівно" і "збалансований" в інших інтерпретаціях – часто використовується як фактичний синонім самадхі. Це може вказувати як на термінологію, що ще не сформувалася остаточно в ті часи, так і на неідеальну точність (або ж розпливчастість) лексеми "самадхі", яка в ті часи ще не змогла стати ексклюзивним терміном для позначення тієї психотехніки, про яку говорили Патанджалі і Будда.

   У буддизмі є класифікація ступенів практики самадхі/шаматхи з 4 дг'ян/джхан (точніше, рупа-дг'ян/джхан) і 4-5 арупа-аятан, які іноді для простоти також називають дг'янами/джханами Останні чотири або п'ять станів свідомості іноді позначаються терміном самапатті (samāpatti, "поглинання"; іноді цим терміном позначають всі 8-9 станів), що означає стан глибокої медитації.

   З урахуванням сенсу цієї і наступних сутр 1.42-46 можна дійти висновку, що у сутрі 1.41 описується або "досягнута" 3-годинна шаматха, або досягнення, відповідне першій рупа-дг'яні буддизму. При цьому в буддизмі входження в першу рупа-дг'яну досить тісно пов'язується з "досягнутою" 3-годинною шаматхою.

   Далі буде продовжено розгляд групи сутр 2.49-53.

   Далі

     Переклад "Йога-сутр" з санскриту та коментарі: Василь Вернигора, 2025 р.

     Повна версія книги "Справжня практична суть «Йога-сутр» Патанджалі" з усіма коментарями та роз'ясненнями доступна в електронній формі та в паперовій.

     Поради та відповіді на запитання з практики медитації: https://www.patreon.com/vas108.

     Переклад "Йога-сутр" на англійську з послівним оригінальним санскритським текстом у романському записі: https://www.amazon.com/dp/B0G6GT6M8B.