Василь Вернигора

"Медитація в раджа-йозі, буддизмі та з точки зору нейрофізіології: Практичний посібник"

     Книга Василя Вернигори «Медитація в раджа-йозі, буддизмі та з точки зору нейрофізіології: Практичний посібник» – це вичерпний покроковий посібник із практики медитації з докладними поясненнями простою мовою справжнього первісного значення всіх важливих пов’язаних з медитацію санскритських термінів, які використовувалися за часів Патанджалі та Будди, а також у контексті прогресу нейронауки в дослідженні стану медитації.

     Ця книга містить структурований опис психопрактик індуїстської йоги та буддизму, очищений від забобонів, помилкових уявлень і карго-культів. Ретельний порівняльний аналіз психотехнік йоги та буддизму, в тому числі в контексті їх вивчення нейрофізіологією, показує єдину сутність трансцендуючого вчення Патанджалі та Будди. Детальний покроковий опис практик від самого початку до досягнення мети вчень Патанджалі і Будди – досягнення надсвідомості/свідомості будди – буде корисним як початківцям, так і досвідченим медитаторам.

     Ця книга написана для практикуючих медитацію, які хочуть отримати користь від автентичних методів саморозвитку, яких навчали Патанджалі та Будда, і ґрунтується на моєму досвіді вивчення східних методів саморозвитку з 1989 року. Я відвідував Індію з 1997 року, проживши там загалом більше 7 років, включаючи безперервне перебування в Індії з 2001 по 2006 рр. Спілкування з декількома йогареалізованими святими, проживання в різних ашрамах, отримання кількох духовних імен і переклад кількох десятків книг східної тематики дозволили мені зрозуміти суть вчень саморозвитку. Крім того, у 2004 році я був, мабуть, першим жителем СНД, який отримав індивідуальну санньяса-дікшу – від Сомната Гіріджі, махамандалешвара (одного з голів) індуїстської чернечої лінії шрі-панч-дашнам-джуна-акхара, у його головному гімалайському ашрамі.

     У книзі я також пояснюю справжнє практичне значення різних термінів, пов’язаних із практикою медитації, які часто сприймаються шаблонно, і не завжди правильно. Це чітта («дзеркало» ума, а не сам ум-манас), сам'яма (ясновидяче проникнення в сутність речей після досягнення йогареалізації), буддхі, вітарка, вічара, віпаш'яна, дг'яна, самадхі, шаматха, нірвана, архат (той, хто натренував справжню 3-годинну шаматху і згодом досяг четвертої джхани і, відповідно, отримав сіддхи) та інші.

     У книзі також міститься опис мого багаторічного досвіду використання нейрогарнітур в практиці медитації (від ранніх аматорських проектів електроенцефалографів до готових нейрогарнітур), включаючи написані мною додатки «ЕЕГ-медитація» для реальної оцінки якості та тривалості медитації самадхі/шаматхи.

     Якщо ця книга дозволить комусь з'ясувати невідомі аспекти вчень раджа-йоги і буддизму і в результаті хоча б помітно просунутися на цьому шляху, не кажучи вже про досягнення мети вчень Патанджалі та Будди, це буде неймовірною удачею. Якщо ви прочитаєте цю книгу, то єдине, що буде стояти між вами та досягненням свідомості будди, — це ваша щоденна особиста правильна практика медитації.

     Рецензія на книгу буддиста, тибетолога, індолога, кандидата історичних наук Андрія Терентьєва, написана в березні 2024 року:

     "Книга Василя Вернигори «Медитація в раджа-йозі, буддизмі та з точки зору нейрофізіології» справді є практичним посібником з реальної медитації, а не черговим рекламним проспектом модної «езотеричної практики». Це керівництво засноване на особистій багаторічній практиці автора, який навчався медитації в Індії в індійських та тибетських вчителів. Не знаю книг європейськими мовами, які могли б зрівнятися за широтою та глибиною охоплення теми з цією книгою Василя Вернигори".

     А. А. Терентьєв, головний редактор буддійського видавництва «Нартанг»

     Книга доступна українською мовою у вигляді електронної книги тут за $5, а у форматі м'якої обкладинки з чорно-білими ілюстраціями тут за $15 і з кольоровими ілюстраціями тут за $24.

     Книга також доступна англійською мовою у форматі електронної книги за $2.99, у м'якій обкладинці за $17 з чорно-білими ілюстраціями тут та за $24 з кольоровими тут, а також за $23 у твердій обкладинці з чорно-білими ілюстраціями тут та за $59 (мій гонорар складе всього $4) з кольоровими.

     Російською мовою книга доступна у вигляді електронної книги тут у форматах PDF та EPUB за $12. Amazon не підтримує публікацію книг російською мовою в будь-якій формі (єдиний варіант – публікація через російськомовні видавництва-посередники).

     P. S. Коментар з приводу повторень, що мають місце у книзі.

     Деякі з тих читачів, які вже прочитали книгу повністю, нарікають на повторення, що зустрічаються у ній. По-перше, книга фактично складається з 4 різних циклів – йогівське самадхі, буддизм, нейрогарнітури та підручник медитації. І в кожному з них центральна тема, що сполучає їх разом – це одна й та сама психотехніка самадхі/шаматха. У первісній версії рукопису через це різних повторів було більше. "Повтори", що залишилися в книзі – вони не слово в слово, а наводяться в різних контекстах і при викладі медитації з різних точок зору – йоги, буддизму, нейрофізіології та практичного опису в підручнику, і їх видалення спотворило б хід викладу. У медитації самадхі/шаматхи однаковий метод у йозі і буддизмі зважаючи на єдину структуру функціонування свідомості у всіх людей, оскільки люди відрізняються лише ступенем розвиненості різних аспектів свідомості (манас, буддхі, самбхогакая), а не відмінностями у самій структурі. З огляду на це повтори неминучі, тому що я не хочу створювати у читача хибні уявлення, до речі, досить популярні у індологів і буддологів, про те, що метод йогівського самадхі нібито принципово відрізняється і нібито несумісний із методом буддійської шаматхи. Повтори служать у тому числі і підтвердженням ідентичності головного методу, запропонованого Патанджалі та Буддою.

     До того ж усі люди різні. Якщо комусь текст книги здасться надто довгим і надто повторюваним, то завжди знайдуться й ті, хто будуть скаржитися на недостатньо докладну подачу матеріалу та його надмірну стислість. Я писав книгу так, щоб викладений матеріал був зрозумілим більшості. Зробити книгу оптимальною для кожного неможливо. Окремо можна відзначити, що багато читачів читатимуть не всю книгу, а тільки ті її частини, що їх цікавлять, – тільки про йогу або тільки про буддизм, або ж взагалі тільки підручник медитації. Є навіть і такі, кому найбільш цікава глава про нейрогарнітури. Через це кожна із останніх чотирьох глав книги написана так, щоб читач отримав цілісне уявлення про практику без недомовок і прогалин у викладі.

     Колись єдине і максимально дієве духовне вчення самадхі/шаматхи Патанджалі та Будди вже давно перетворилося на безліч фрагментів розрізнених уявлень, повторивши долю Вавилонського стовпотворіння. Збирання в одне ціле того, що залишилося в цих фрагментах, неминуче буде пов'язане з повтореннями тих чи інших аспектів з різних вчень, які донесли з минулого уламки істини, будь то "Йога-сутри" Патанджалі, кашмірський (тріка) шиваїзм, Палійський канон, Китайський буддійський канон, махаяна, ваджраяна та багато інших вчень, що дійшли до нас у тому чи іншому вигляді, зазнавши значних змін за останні 1-2 тисячі років.

     По-друге, у книзі наводяться підсумовування змісту підглав, глав і навіть усієї книги. Зрозуміло, що при цьому будуть повторюватися ключові моменти, такі як, наприклад, вказівка на зникнення прогресу в практиці шаматхи при перерві на 1-2 тижні. Причому саме ця вказівка є вкрай важливою інформацією, і при цьому вона практично не наводиться у буддійських та йогівських текстах. Причина цього в тому, що теоретики медитації навіть не підозрюють про наявність цієї проблеми, зводячи всю практику шаматхи до абстрактного заспокоєння розслабленого ума. Саме через такі перерви у практиці, яка носить випадковий безладний характер, серед усіх буддистів світу зараз практично немає навіть архатів, не кажучи вже про відсутність бодхісатв та будд.

     Більше того, у сучасному буддизмі значною мірою спотворено розуміння сутності первісного вчення Будди, особливо в його технологічному контексті методу (за допомогою шаматхи, що забезпечує необхідний енергетичний ефект для забезпечення розвитку структур надсвідомості) та мети (досягнення надсвідомості, розвитку надментальних структур надсвідомості). Технологічна сутність пробудження полягає не в тому, що "розчиниться двоїстий ум", бо власне ум-манас, цей єдиний доступний когнітивний інструмент для звичайних непросвітлених людей і нижчий з доступних когнітивних інструментів (поряд з повноцінно розвиненим буддхі та самбхогакаєю) для святих, навіть після досягнення просвітлення залишиться таким самим, як і зараз. Манас удосконалюється насамперед мисленням та логікою, а не шаматхою, яка розвиває буддхі та самбхогакаю.

     Технологічна сутність набуття свідомості будди полягає не в тому, щоб "позбутися ума", а в розвитку додаткових надментальних надкогнітивних структур свідомості, тобто надсвідомості – буддхі та самбхогакаї. Досягається це завдяки природному енергетичному ефекту, що виникає під час регулярної практики правильної шаматхи, а не під час роздумів.

     І тепер про головне. Книга написана для тих, хто хоче практикувати автентичні вчення Патанджалі та Будди, а не для тих індологів, буддологів, лінгвістів, літераторів та літературних критиків, для яких форма важливіша за зміст, що, до речі, спостерігається також і в кожній релігії, що зазвичай є соціалізованою версією духовного вчення святої особистості, вихолощеного до шаблонного набору догм та ритуалів (наприклад, дивіться мій переклад книги мого знайомого Фіди Хасснайна "У пошуках історичного Ісуса"). У будь-якій подібній щирій книзі про медитацію з докладними дослідженнями сутності духовного (трансцендуючого свідомість) вчення можна знайти повторення, зумовлені насамперед тим, що численні покоління теоретиків з числа тих, хто вважає себе медитаторами, йогами та буддистами, нагородили стільки "авторитетних" спотворень, міфів і карго-культів поверх вчень Патанджалі та Будди, що розгребти всі ці нашарування відразу за одну ітерацію (за один прохід) у книзі не вийде.

     Книга написана так, щоб поступово вести читача від популярних уявлень про медитацію до тих, яких дотримувались Патанджалі та Будда. Проста констатація результатів дослідження без підводок виглядатиме непереконливо. Або ж подібна спроба викладу всього й одразу сприйматиметься багатьма читачами як надто складна й необґрунтована. Сподіваюся, читач зможе застосувати отримані з книги знання на практиці, оскільки без цього її прочитання буде лише черговим заохоченням допитливості ума-манаса без трансцендування свідомості. Безглуздо шукати опис якогось чудового методу, який нібито дозволить одразу досягти просвітлення та левітувати. Все зводиться до практики – саме особистої регулярної практики – самадхі/шаматхи.